3_2013(ua)

Деталі: Перегляди: 2379

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.121
С. 121-131, Бібліогр. 32, укр.
УДК: 579.864.1:615.331

ОГЛЯД МІЖНАРОДНИХ ПРОЕКТІВ У ГАЛУЗІ МІКРОБНОЇ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ ТА СТВОРЕННЯ ПРОБІОТИКІВ

С. А. Старовойтова

Національний університет харчових технологій, Київ, Україна

У роботі охарактеризовано сучасні великомасштабні і всесвітньо відомі проекти, що стосуються вивчення мікробної екології людини та створення пробіотиків, а саме: «Товариство мікробної екології та захворювань», «Пробіотики і здоров’я. Цільова ініціатива», проекти «Мікробіом людини», MetaHIT, «Метаболом людини» і деякі інші. Подано коротку історичну довідку, а також посилання на офіційні сайти кожного з пропонованих наукових проектів. Описано основні цілі й завдання кожного з них. Наведено коротку характеристику проектів і доступні на сьогодні результати досліджень щодо кожного з розглянутих наукових напрямів. Акцентовано увагу на важливості цих проектів для розширення наукових знань в галузі мікробної екології людини, а також з метою удосконалення та/або створення нових ефективних пробіотиків на основі представників нормальної мікрофлори кишечника людини. Показано тісний взаємозв’язок наукових даних, одержаних в ході реалізації проектів.

Ключові слова: пробіотики, міжнародні проекти в галузі мікробної екології людини.

Деталі: Перегляди: 791

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.116
С. 116-120, бібл. 19, укр.
УДК: 577.152.321

ЗАЛЕЖНІСТЬ АКТИВНОСТІ ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНИХ ЕНЗИМІВ МОНО- ТА ДИКАРІОТИЧНИХ КУЛЬТУР Stereum hirsutum (Wild.) Gray (Basidiomycetes) ВІД СУБСТРАТУ

С. М. Бойко, М. Є. Рязанова

Донецький національний університет, Україна

Досліджено активність целюлозолітичних ензимів культур Stereum hirsutum (Wild.) Gray, різних за ядерним статусом, залежно від субстрату. Найпродуктивнішими за синтезом ендоглюконаз були монокаріотичні культури Sh1-4 та Sh7-2. Встановлено, що живильне середовище зі вмістом фільтрувального паперу є оптимальним для синтезу целюлаз (культура Sh1-4, максимум целюлозолітичної активності — 319 μМ/мг, культура Sh7-2 — 101 μМ/мг). За культивування на тирсі деревини максимум целюлозолітичної активності у культури Sh1-4 спостерігали на 10-ту добу — 142 μМ/мг (тирса дуба), у культури Sh7-2 — на 20-ту добу — 34 μМ/мг (тирса ясеня). Дослідження якісного складу целюлозолітичних ензимів дало змогу встановити наявність чотирьох екзоензимів Сх-комплексу з відносною електрофоретичною рухливістю 0,22; 0,24; 0,47; 0,74. Ензим з відносною електрофоретичною рухливістю 0,47 відзначається високою концентрацією та активністю.

Ключові слова: целюлозолітичні ензими, Stereum hirsutum, монокаріотичні культури, електрофорез протеїнів.

Деталі: Перегляди: 644

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.110
С. 110-115, бібл. 18, укр.
УДК: 547.953:615.012:665.372

СТВОРЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІПОСОМНОЇ ФОРМИ АДЕНОЗИН-5-ТРИФОСФАТУ ДЛЯ ПЕРОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

О. В. Хробатенко, Н. В. Притульська, С. М. Шульга

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна
ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Київ

Досліджено використання ліпосомної форми аденозин-5-трифосфату для перорального введення. Наведено методи одержання і визначення розмірів ліпосом та відсоткового вмісту в них аденозин-5-трифосфату. Вивчено вплив ліпосомної форми аденозин-5-трифосфату на фізичну працездатність лабораторних тварин методом плавання до граничного виснаження. Показано, що застосування ліпосомної форми порівняно з вільним аденозин-5-трифосфатом (за аналогічного дозування) сприяло підвищенню працездатності лабораторних тварин. За одноразового введення ліпосомної форми аденозин-5-трифосфату протягом 6 днів у дозі 30 мг/кг підвищилась працездатність на 62%, а в дозі 60 мг/кг на 76%, 12 днів – на 64% і 93%, відповідно.

Ключові слова: аденозин-5-трифосфат, ліпосоми, ліпосомна форма аденозин-5-трифосфату, фізична працездатність.

Деталі: Перегляди: 840

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta
Т. 6, № 3, 2013

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
С. 100-109, бібл. 26, укр.
УДК: 537.533.3:581.133.8:581.4:582.282
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.100

ДЕЯКІ БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРИБА Cordyceps militaris (L.: Fr.) Fr. (Ascomycota)
ЯК ПРОДУЦЕНТА ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН

О. Б. Михайлова,Н. Л. Поєдинок

Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ

Наведено результати дослідження росту і морфологічних особливостей культур лікарського гриба Cordyceps militaris із колекції Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. Методом сканувальної електронної мікроскопії досліджено характерні для C. militaris мікроморфологічні структури вегетативного міцелію. Морфолого-культуральні дослідження проводили на чотирьох агаризованих живильних середовищах. Для всіх досліджених штамів оптимальними для вегетативного росту були глюкозопептон-дріжджовий агар і мальц-екстракт агар, температура інкубації — 16 °С, критична температура — 36 °С. Оптимальними джерелами вуглецю для вегетативного росту міцелію були глюкоза, лактоза і сахароза, серед органічних джерел азоту — пептон і дріжджовий екстракт, рН 6,0–6,5. Опромінення світлом різної природи стимулювало швидкість радіального росту гриба на агаризованих та накопичення біомаси — на рідких живильних середовищах.

Ключові слова: Cordyceps militaris, сканувальна електронна мікроскопія, ріст, морфологія, температура інкубації, джерела вуглецю та азоту, рН, міцеліальна маса.

Деталі: Перегляди: 903

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.095
С. 95-99, бібл. 18, укр.
УДК: 619:616.98:577.2

ВИЯВЛЕННЯ АНТИТІЛ ДО ЗБУДНИКА ВІРУСНОЇ ДІАРЕЇ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

І. В. Горайчук, В. І. Болотін, А. П. Герілович, О. С. Солодянкін, Р. О. Кучерявенко, В. В. Кучерявенко

Національний науковий центр
«Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини», Харків, Україна

Вірусна діарея великої рогатої худоби — поширене контагіозне захворювання, яке має широкий спектр клінічних симптомів у свійських та диких жуйних тварин і завдає значних економічних збитків сільському господарству. Вірус уражує різні вікові групи тварин і спричинює як імуносупресію, так і розлади репродуктивної, респіраторної та травної систем. Персистентно інфікована худоба є постійним джерелом виділення вірусу, а отже і основним чинником передачі захворювання між сприйнятливими тваринами. У статті наведено порівняльні результати дослі дження наявності антитіл за допомогою двох методів — імуноензимного аналізу та реакції нейтралізації вірусів. У ході виконання роботи було відібрано й досліджено 1 010 зразків сироваток крові великої рогатої худоби із трьох господарств Харківської області. Присутність антитіл до збудника вірусної діареї було встановлено за допомогою імуноензимного аналізу в 704 зразках (69,7%) із використанням комерційного набору та в 690 зразках (68,3%) — методом in house. Після уточнення результатів з використанням реакції нейтралізації вірусів антитіла до вірусу діареї великої рогатої худоби виявлено в 712 зразках (70,5%). Імуноензимний аналіз рекомендовано для проведення масового скринінгу поголів’я великої рогатої худоби щодо наявності вірусу діареї. Отримані дані підтверджують, що чутливість імуноензимного аналізу задовольняє потребам діагностичних методів. Використання реакції нейтралізації вірусів, як «золотого стандарту» серед серологічних методів, є доцільним для уточнення результатів імуноензимного аналізу. З огляду на наявність в отриманих даних значної кількості хибнопозитивних результатів слід проводити комплексні дослідження із застосуванням як серологічних, так і молекулярно-генетичних методів.

Ключові слова: вірусна діарея великої рогатої худоби, сироватка крові, імуноензимний аналіз.

Сторінка 1 із 2