1_2011(ua)

Деталі: Перегляди: 33

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 1, 2011
С. 101-105, бібліогр.22, англ.
УДК: 576.314+576.367+576.385

АПОПТИЧНІ ЗМІНИ ЕКСПРЕСІЇ мРНК,
ЩО КОДУЮТЬ ІАЛІЛМОДИФІКУЮЧІ ЕНЗИМИ

Інститут біології клітини НАН України, Львів

Порівнювали рівні експресії мРНК семи основних клітинних сіалілмодифікуючих ензимів (сіалідази Neu1, Neu2, Neu3, Neu4 та сіалілтрансферази hST6Gal.I, hST3Gal.III, hST3Gal.IV) під час апоптичної загибелі клітин. Ідентифікація ензимів, відповідальних за процеси поверхевого десіалування при апоптозі, може сприяти розвиткові біотехнології для модифікації фагоцитозу апоптотичних клітин та терапії автоімунних захворювань. Для оцінювання рівня експресії мРНК клітин лейкемії людини лінії Jurkat Т використовували аналіз ПЦР-зворотного типу. Через 2 год після індукції апоптозу етопозидом (коли клітини ще були анексин-V-негативними) спостерігали збільшення експресії мРНК Neu1, Neu3, Neu4, hST6Gal.I та hST3Gal.IV і зменшення експресії мРНК hST3Gal.III. Рівень експресії цих ензимів поступово знижувався через 6 та 12 год після індукції апоптозу, коли клітини набували типових апоптичних ознак. За умов апоптозу рівень мРНК Neu2 суттєво не змінювався. Зростання сіалідазної активності на ранніх етапах апоптозу та її наступне зниження було підтверджено ензиматичним флуориметричним аналізом з використанням як субстрату 2′-(4-метилумбеліферил)-α-D-N-ацетилнейрамінової кислоти.

Ключові слова: апоптоз, сіалування, нейромінідаза, сіалілтрансфераза, мРНК, глікопротеїн.

Деталі: Перегляди: 34

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 1, 2011
С. 82-86, бібліогр.11, укр.
УДК: 577.158.54

СТАБІЛЬНІСТЬ ГАЛАКТОЗИДАЗИ Aspergillus niger
В УМОВАХ ТЕМПЕРАТУРНОГО ВПЛИВУ

Н. В. Борзова

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України, Київ

Досліджено термостабільність a-галактозидази Aspergillus niger у температурному діапазоні 50–60 ⁰С в оптимумі рН-активності з використанням як субстрату п-нітрофеніл-a-D-галактопіранозиду. Визначено кінетичні параметри дисоціативної термоінактивації ензиму при 51 і 54 ⁰С. Показана можливість стабілізації молекули ензиму в присутності глюкози, сахарози, трегалози, мелібіози, рафінози, стахіози (5 г/л) та БСА (1 %). Результати роботи можуть бути використані для одержання стабільних препаратів ензиму і використання в біотехнологічних процесах.

Ключові слова: a-галактозидаза, Aspergillus niger, механізм інактивації, константи термоінактивації.

Деталі: Перегляди: 40

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 1, 2011
С. 87-92, бібліогр.18, укр.
УДК: 577.152.321+663.11

НОВІ ПРОДУЦЕНТИ ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНИХ ЕНЗИМІВ СЕРЕД ВИЩИХ БАЗИДІАЛЬНИХ ГРИБІВ

К. Г. Древаль, М. І. Бойко

Донецький національний університет

Проаналізовано активність целюлаз у культуральних фільтратах 61 штаму 18 видів базидіальних грибів, що належать до родів Schizophyllum, Trichaptum, Irpex, Fomes, Trametes (=Coriolus), Pleurotus, Daedaleopsis, Lepista, Inonotus, Stereum, Heterobasidion, Auricularia, Chondrostereum, Phellinus, Hirschioporus та Flammulina. Активність целюлаз і склад комплексу целюлозолітичних ензимів базидіоміцетів відрізняються у штамів одного виду. На ранніх етапах освоєння субстрату базидіоміцети виділяють високоактивну ендоглюканазу. Базидіоміцети є активними продуцентами целюлаз і можуть бути перспективними об’єктами біотехнології целюлозолітичних ензимів.

Ключові слова: базидіоміцети, целюлозолітичні ензими, культуральний фільтрат, ендоглюканаза, β-глюкозидаза, біотехнологія целюлаз.

Деталі: Перегляди: 46

ISSN 1995-55371

Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 1, 2011
. 41-59, бібліогр.105, укр.
ДК: 577.115.7:842.1/2

ЛІПОПОЛІСАХАРИДИ ГРАМНЕГАТИВНИХ БАКТЕРІЙ: СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ, БІОСИНТЕЗ, ЗАСТОСУВАННЯ В БІОТЕХНОЛОГІЇ

Р. В. Грицай, Л. Д. Варбанець

Інститут мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ

В огляді наведено дані щодо особливостей будови молекули ліпополісахаридів грамнегативних бактерій, що містить О-специфічний полісахарид, олігосахарид кору і ліпід А, які відрізняються як за складом, так і за ступенем консервативності. Розглянуто шляхи біосинтезу молекули ліпополісахаридів. Показана здатність ліпополісахаридів індукувати утворення низки цитокінів. Описано рецептори, а також протеїни, з якими ліпополісахариди зв’язуються в клітинах макроорганізму. Оскільки ліпополісахариди є головними антигенами грамнегативних бактерій, значну увагу приділено антигенним властивостям як самої молекули ліпополісахариду, так і його структурних компонентів. Обговорюється їх застосування в біотехнології.

Ключові слова: ліпополісахарид, О-специфічний полісахарид, олігосахарид кору, ліпід А, біосинтез, антигенна активність, застосування в біотехнології.

Деталі: Перегляди: 36

ISSN 1995-5537

Ж-л "Біотехнологія" Т. 4, № 1, 2011
С. 60-73, бібліогр.80, рос.
УДК: 576.371+615.361:616.12-005.8

КЛІТИННА ТРАНСПЛАНТАЦІЯ В КАРДІОМІОПЛАСТИЦІ ПРИ ІШЕМІЧНОМУ УШКОДЖЕННІ СЕРЦЯ

О. К. Гулевський, І. Й. Щенявський, О. С. Абакумова

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків

В огляді узагальнено дані про застосування клітинної терапії для репаративної регенерації міокарда після ішемічного ушкодження. Розглядається регенераційний потенціал серцевого м’яза за рахунок власних клітин — попередників кардіоміоцитів, а також перспективи клітинної терапії за допомогою трансплантації ембріональних стовбурових клітин, мононуклеарної фракції кісткового мозку, гемопоетичних стовбурових клітин, фетальних і неонатальних кардіоміоцитів, імплантації в ділянку ушкодження м’язових клітин-сателітів та очищених міобластів. Обґрунтовується перспективність створення кріобанків стовбурових клітин, призначених для кардіоміопластики при гострому інфаркті міокарда.

Ключові слова: репаративна регенерація міокарда, інфаркт міокарда, клітинна терапія, стовбурові клітини, кріобанк стовбурових клітин.