ISSN 1995-5537

Ж-л «Бітехнологія» Т. 1, № 2, 2008
С. 81-92, Бібліогр. 33, укр.
УДК 631.811.98

Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ
Тихоокеанська північнозахідна лабораторія, США

За допомогою α-аманітину — специфічного інгібітору синтезу мРНК і АD, що блокує переважно синтез рРНК, показано, що до завершення лагфази проростання насіння квасолі (18 год) на тлі пригнічення синтезу мРНК і рРНК, після їх набухання (із 6-ї год), включаються й активізуються у часі в клітинах зародкової осі процеси біосинтезу білка. На цій підставі нами зроблено висновок, що в ініціації біосинтезу білків у найраніший період постембріогенезу беруть участь відкладені в запас у пізньому ембріогенезі транскрипти мРНК і рРНК, а вже після 18-ї год у біосинтез білка включаються й новосинтезовані мРНК і рРНК.

За допомогою афідиколіну, що вибірково пригнічує реплікативний синтез ДНК, встановлено, що зростаючі потреби в продуктах експресії генів (білках) на стартових стадіях постембріогенезу забезпечуються ампліфікацією і структурних, і рибосомних генів. Стимулювальна дія регуляторів росту рослин пов’язана не з додатковим збільшенням числа копій генів, а з активацією генів шляхом посилення функцій промоторних і енхансерних регуляторних послідовностей генів, через активацію трансфакторів білкової природи.

Сформульовано концепцію щодо механізмів дії екзогенних регуляторів росту рослин на генетичному рівні.

Ключові слова: зародкова вісь, синтез РНК, ампліфікація генів, регулятори росту.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008