аскоміцет, біотехнологія, культивування Шопова З.С., Поліщук В.Ю.

Деталі: Перегляди: 1

ISSN 2410-7751 (Print)
ISSN 2410-776X (Online)
License CC-BY.

cover biotech acta general

Biotechnologia Acta Т. 19, No. 4, 2026
P. 68-76, Bibliography 22, Engl.
UDC 663.16:577.164.12
doi: https://doi.org/10.15407/biotech19.04.068

Full text: (PDF, in English)

РЕГУЛЯЦІЯ МЕТАБОЛІЧНИХ ШЛЯХІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ
БІОСИНТЕЗУ РИБОФЛАВІНУ У EREMOTHECIUM ASHBYI

З.С. ШОПОВА (https://orcid.org/0000-0002-6449-9483)
В.Ю. ПОЛІЩУК (https://orcid.org/ 0000-0002-1284-584X)

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна

Рибофлавін — один з найважливіших водорозчинних вітамінів, що бере участь у численних біохімічних реакціях живих організмів як прекурсор коферментів флавінмононуклеотиду (ФМН) та флавінаденіндинуклеотиду (ФАД), що є незамінними компонентами ферментів у ланцюгах
електронного транспорту, окисно-відновних реакціях, метаболізмі амінокислот, ліпідів і вуглеводів. Наразі промислове виробництво рибофлавіну здійснюється біотехнологічним шляхом, в тому числі за участю аскоміцета Eremothecium ashbyi. Проте пошук нових шляхів до підвищеного біосинтезу вітаміну В2 у природних продуцентів залишається актуальним.

Мета. Пошук нового підходу до підвищення здатності E. ashbyi до біосинтезу рибофлавіну шляхом регуляції метаболічних шляхів із залученням ітаконової кислоти та ультрафіолетового випромінювання.

Методи. Штами E. ashbyi F-340 модифікували шляхом вирощування на середовищі ГПДА з різними концентраціями ітаконової кислоти (25–100 мМ) і додатковою обробкою УФ-випромінюванням. Культивування культури для визначення рівня рибофлавіну проводили на середовищах ГПД з додаванням соняшникової макухи як джерела рослинної олії. Для оцінювання синтезу рибофлавіну використовували спектрофотометрію.

Результати. Отримані експериментальні результати свідчать про ключову роль ізоцитратліази у збільшенні біосинтезу рибофлавіну при використанні середовищ з високим вмістом рослинних олій — внесення ітаконату до складу поживного середовища дозволяє виділяти колонії мікроорганізмів з підвищеною здатністю продукувати рибофлавін. Встановлено, що оптимальними умовами для стимуляції рибофлавіногенезу є комбіноване застосування 50 мМ ітаконату та УФ-опромінення при селекції штамів, подальше культивування яких на середовищі з додаванням соняшникової макухи забезпечило максимальний вихід рибофлавіну — 511,73 мг/л, що приблизно у 21 раз перевищує загальний вміст рибофлавіну у необробленому штамі на середовищі ГПД (24,11 мг/л) та майже у 2 рази — на середовищі з макухою (260,06 мг/л).

Висновки. Отримані дані свідчать про ефективність використання агропромислових відходів та стрес-індукованих умов для підвищення продуктивності E. ashbyi у промисловому виробництві рибофлавіну.

Ключові слова: Eremothecium ashbyi, рибофлавін, ітаконат, ультрафіолетове випромінювання, гліоксилатний шунт, аскоміцет, біотехнологія, культивування.