Оберіть свою мову

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 5, № 6, 2012
С. 85-94, бібл. 33, укр.
УДК 577.152.321+663.11

КУЛЬТИВУВАННЯ БАЗИДІОМІЦЕТІВ — АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ
ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНИХ ЕНЗИМІВ. V. СКЛАД ЖИВИЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА
ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ВУГЛЕЦЮ ТА АЗОТУ

К. Г. Древаль, М. І. Бойко

Донецький національний університет, Донецьк

Оптимізовано склад живильного середовища за джерелами вуглецю та азоту для прояву максимальної активності ензимів целюлозолітичної дії базидіоміцетів. Встановлено, що серед джерел вуглецю найбільш виражений інгібуючий ефект на активність целюлаз виявляє глюкоза, за культивування на середовищах із дисахаридами базидіоміцети активніше продукують неспецифічну целобіазу, ніж ендоглюканазу. З метою вияву максимальної целюлозолітичної активності базидіоміцети слід культивувати на середовищі з фільтрувальним папером у концентрації 8 г/л. У результаті проведеної роботи з оптимізації складу живильного середовища за джерелом азоту встановлено, що найбільший інгібуючий ефект справляють нітрити та сечовина, а максимальна індукція активності целюлаз відбувається за додавання до живильного середовища нітратів. Оптимальним джерелом азоту для штаму К-1 Irpex lacteus є 1,5 г/л нітрату кальцію, А-Дон-02 та Д-1 Irpex lacteus — 1,5 г/л нітрату амонію, а AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. Confragosa — 1,65 г/л сульфату амонію. Оптимальне співвідношення вуглецю до азоту становить 5,3:1 для штамів К-1, А-Дон-02, Д-1 I. lacteus та 4,8:1 для AnSc-1 D. confragosa f. confragosa.

Ключові слова: базидіоміцети, целюлозолітичні ензими, склад живильного середовища, вуглець, азот, Irpex lacteus, Daedaleopsis confragosa f. confragosa.

© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2008