- Деталі
- Перегляди: 691
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.053
С. 53-62, бібл. 22, укр.
УДК: 54.057+547.311+576.5+577+615.9+616-006
1Інститут біології клітини НАН України, Львів, Україна
2Національний університет «Львівська Політехніка», Україна
3Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
Одним з головних завдань сучасної біофармацевтики є розроблення нових нанорозмірних носіїв із низькою токсичністю, заданим розміром, регульованим відгуком на локальні та віддалені впливи, можливостями візуалізації дії ліків і результатів діагностики. У нашій роботі ми використали новий олігомерний носій ВА-МАНГ-МП для доставлення протипухлинного препарату доксорубіцину в пухлинні клітини різних ліній. Синтезований олігомерний носій був додатково функціоналізований фосфатидилхоліном. Показано, що така доставка доксорубіцину до клітин-мішеней дозволяє знизити його діючу цитотоксичну дозу в 10 разів у порівнянні з такою вільного доксорубіцину при збереженні однакового за рівнем антинеопластичного ефекту. Цей дозовий ефект був продемонстро ваний як in vitro на різних пухлинних клітинах ссавців, так in vivo на мишах із експериментальною лімфомою NK/Ly. Дія іммобілізованого доксорубіцину супроводжувалася інтенсивнішим, ніж за дії вільного доксорубіцину, утворенням везикул на поверхні клітин-мішеней in vitro і міжнуклеосом ною фрагментацією їхньої ДНК, а також вищою часткою мертвих клітин в асцитній рідині мишей, яким вводили препарат, із лімфомою NK/Ly. Отже, синтезований нанорозмірний носій на основі олігоелектролітів є перспективною системою для доставлення протипухлинних препаратів у клітини-мішені.
Ключові слова: доставлення доксорубіцину, пухлинні клітини, олігоелектроліти, нанорозмірні частинки.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2013
- Деталі
- Перегляди: 651
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.046
С. 46-52, бібл. 19, укр.
УДК: 543.555 + 543.635.226 + 577.152.119
ЕНЗИМНИЙ КОНДУКТОМЕТРИЧНИЙ БІОСЕНСОР ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФРУКТОЗИ
О. Є. Дудченко1, 2, В. М. Пєшкова1, О. О. Солдаткін1, О. П. Солдаткін1, 2, С. В. Дзядевич1,2
1Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
2Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна
Розроблено кондуктометричний біосенсор для визначення фруктози, який функціонує на основі ензиму фруктозодегідрогенази та медіатора електронів фериціаніду калію. Ензим було коіммобілізовано разом із сироватковим альбуміном бика на поверхні кондуктометричного перетворювача методом поперечного зшивання глутаровим альдегідом. Підібрано оптимальні умови функціонування біосенсора. Досліджено залежність його роботи від концентрації робочого буферного розчину та концентрації в ньому медіатора електронів фериціаніду калію. Біосенсор виявляв високу відтворюваність сигналу та селективність стосовно фруктози. Показано, що розроблений кондуктометричний біосенсор можна використовувати для моніторингу вмісту фруктози в харчових продуктах та в медичній діагностиці.
Ключові слова: кондуктометричний біосенсор, фруктоза, фруктозодегідрогеназа, фериціанід калію.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2013
- Деталі
- Перегляди: 703
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.036
С. 36-45, бібл. 32, укр.
УДК: 577.152.32
Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Київ
Вивчено здатність α--амілаз двох продуцентів — Aspergillus flavus var. oryzae 80428 і Bacillus subtilis 147 розщеплювати різні вуглеводвмісні субстрати, зокрема мальтозу, сахарозу, трегалозу, декстрин, α- та β-циклодекстрин, амілозу, амілопектин, глікоген, пулулан, розчинний картопляний, нерозчинний картопляний, кукурудзяний, пшеничний крохмалі, декстран 500. Показано, що досліджені ензими відрізняються за субстратною специфічністю. α--Амілаза A. flavus var. oryzae 80428 найефективніше гідролізує розчинний картопляний і пшеничний крохмалі, тоді як α--амілаза B. Subtilis 147 — тільки пшеничний. Ензими обох продуцентів не розщеплюють мальтозу, β-циклодекстрин і декстран 500. Дуже низьку здатність до гідролізу пулулану виявлено в α-амілази A. flavus var. oryzae 80428, тимчасом як α-амілаза B. subtilis 147 взагалі не діє на нього. Найнижчі значення константи Міхаеліса для обох ензимів спостерігаються під час розщеплення глікогену, що свідчить про найвищу афінність саме до цього субстрату. Вивчення впливу хімічно активних речовин на активність досліджених ензимів показало, що α-амілази A. flavus var. oryzae 80428 і B. subtilis 147 є стійкими до сечовини, дезоксихолевої кислоти, Твіну-80, Тритону Х-100 та пероксиду водню, тобто вони є конкурентоспроможними порівняно з раніше описаними ензимами. Це уможливлює у майбутньому використання цих ензимів у різних галузях промисловості, передусім у виробництві мийних засобів.
Ключові слова: Aspergillus flavus var. oryzae, Bacillus subtilis, α-амілаза, субстратна специфічність, константа Міхаеліса, хімічно активні речовини.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2013
- Деталі
- Перегляди: 766
ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)
Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 6, № 3, 2013
https://doi.org/10.15407/biotech6.03.023
С. 23-35, бібл. 55, укр.
УДК: 759.873.088.5:661.185
БАКТЕРІЇ РОДУ NOCАRDIA ЯК ОБ’ЄКТИ БІОТЕХНОЛОГІЇ
Т. П. Пирог, Д. І. Хом’як, Н. А. Гриценко,
А. П. Софілканич, А. Д. Конон, Х. А. Покора
Національний університет харчових технологій, Київ, Україна
Наведено дані літератури та результати проведених авторами експериментів, що стосуються біотехнологічного потенціалу бактерій роду Nocаrdia. Розглянуто використання цих мікроорганізмів як деструкторів аліфатичних (октан, пентадеканол, ейкозан, октакозан, гексатриаконтан, пристан), ароматичних (фенол, октилбензен, фенатрен, антрацен), нітроароматичних (4-нітрофенол), гетероциклічних (піридин, ?-піколін) вуглеводнів. Показано перспективи застосування нокардій у процесах біотрансформації речовин (утворення даїдзену, ібупрофену, нікотинової кислоти) та синтезу деяких використовуваних на практиці метаболітів, зокрема антимікробних і цитотоксичних речовин (аяміцин, трансвалецин А, нокатіоцин, бразилібактин А, нокарацини та ін.), а також речовин з поверхнево-активними й емульгувальними властивостями.
Підсумовано експериментальні результати щодо оптимізації умов культивування ізольованого із забрудненого нафтою ґрунту штаму нафтоокиснювальних бактерій Nocardia vaccinii K-8 та інтенсифікації синтезу поверхнево-активних речовин на гліцеролі — побічному продукті виробництва біодизеля. Встановлено здатність штаму К-8 асимілювати деякі ароматичні сполуки (фенол, бензол, толуол, нафталін, гексахлорбензол, сульфанілова та N-фенілантранілова кислоти, 0,3–0,5%). Показано, що через 30 діб максимальний ступінь деструкції (94–98%) нафти (2,6 г/л) у воді спостерігався за оброблення суспензією клітин N. vaccinii K-8 (9,8?107 КУО/мл), тимчасом як для очищення забрудненого нафтою ґрунту (20 г/кг) ефективнішим виявився препарат поверхнево-активних речовин (100–300 мл/кг) у вигляді постaферментаційної культуральної рідини (деструкція 74–83% нафти). Встановлено, що поверхнево-активним речовинам (0,085–0,85 мг/мл) та іншим позаклітинним метаболітам штаму К-8 притаманна антимікробна дія щодо низки фітопатогенних бактерій родів Pseudomonas та Xanthomonas, кількість яких за присутності досліджуваних речовин знижувалась на 80–100%.
Ключові слова: бактерії роду Nocardia, деградація нафтових забруднень, біотрансформація, антибіотики, поверхнево-активні речовини.
© Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, 2013