2_2015(ua)

Деталі: Перегляди: 1188

ISSN 2410-7751 (Печатная версия)
ISSN 2410-776X (Электронная версия)

2 2015

"Biotechnologia Acta" Т. 8, № 2, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.02.112
С. 112-119, Бібліогр. 16, укр.
УДК: 57.083.3 + 616-71 + 543.9

БІОАНАЛІТИЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЗАСОБІВ ДЛЯ СЕРОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

О. Ю. Галкін^{1, 2}, А. Г. Комар³, А. А. Григоренко⁴

¹Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
²Український медичний центр сертифікації, Київ
³Міністерство охорони здоров’я України, Київ

У статті здійснено аналіз вимог національних і міжнародних нормативних документів щодо якості та безпечності засобів для серологічної діагностики in vitro й обговорено можливість часткового застосування рекомендацій Державної фармакопеї України до цього виду продукції. Основними керівними нормативними документами, що встановлюють вимоги до якості та безпеки засобів для серологічної діагностики, є Технічний регламент щодо медичних виробів для діагностики in vitro, ДСТУ ISO 13485 «Вироби медичні. Системи управління якістю. Вимоги щодо регулювання» та ДСТУ ISO/IEC 17025 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій». Аналогічні вимоги до лікарських препаратів, що їх викладено в Державній фармакопеї України, не можуть бути безпосередньо застосовані до засобів для діагностики in vitro через низку особливостей останніх, а саме: засоби для серологічної діагностики призначені для визначення заздалегідь невідомої концентрації певного аналіту в біологічному матеріалі; до складу діагностичних наборів обов’язково повинні входити контрольні зразки (внутрішні стандарти системи), що мають бути каліброваними. Обґрунтовано вибір параметрів біоаналітичної стандартизації та валідаційних характеристик якісних (напівкількісних) засобів для серологічної діагностики, зокрема прецизійність (збіжність, внутрішньолабораторна прецизійність та відтворюваність), діагностична та аналітична специфічність, діагностична чутливість, а для кількісних – додатково – правильність (точність), лінійність, аналітична чутливість і діапазон застосування.

Ключові слова: діагностика in vitro, серологічні методи, аналітичні методи, стандартизація, валідація.

Ж-л "Biotechnologia Acta" Т. 8, № 2, 2015;

Деталі: Перегляди: 1259

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

2 2015

"Biotechnologia Acta" Т. 8, № 2, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.02.107
С. 107-111, Бібліогр. 16, укр.
УДК: 546.26.043

ІММОБІЛІЗАЦІЯ ПРОТИПУХЛИННИХ ПРЕПАРАТІВ НА НАНОЧАСТИНКАХ

Ю. І. Прилуцький¹, М. А. Заболотний¹, Г. І. Соляник², Л. М. Кіркілевська³

¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
²Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ
³Національний медичний університет УАНМ, Київ, Україна

Проаналізовано дані літератури та результати власних досліджень авторів стосовно іммобілізації традиційних протипухлинних препаратів на наночастинках (наприклад, шляхом нековалентного зв’язування, фізичної адсорбції) з метою скерованого доставлення цих протипухлинних агентів та підвищення ефективності їхньої терапевтичної дії. Розглянуто фізичні аспекти цих частинок (наприклад, ефект розміру, питома поверхнева енергія), які мають бути враховані для досягнення їх біосумісності з клітинами і тканинами організму. Встановлено, що опромінення різної природи (зокрема, світлове, низькоенергетичне електронне) може бути також використано для переведення молекул медичних препаратів у метастабільний стан з наступною їх конверсією у стан з підвищеною фармакологічною активністю за умов іммобілізації на наночастинках.

Ключові слова: протипухлинні препарати, наночастинки, іммобілізація.

Деталі: Перегляди: 519

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

2 2015

"Biotechnologia Acta" Т. 8, № 2, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.02.096
С. 96-106, Бібліогр. 17, рос.
УДК: 544.723:616-006.6

ВПЛИВ ПУХЛИННОГО ПРОЦЕСУ НА КЛАСТЕРИЗАЦІЮ ВОДИ В ЧАСТКОВО ДЕГІДРАТОВАНИХ ТКАНИНАХ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ З КАРЦИНОМОЮ ГЕРЕНА

В. В. Туров¹, І. М. Тодор², Н. Ю. Лук’янова², Т. В. Крупська¹, А. П. Угнівенко¹, В. Ф. Чехун²

¹Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, Київ
²Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ

Метою роботи було вивчення зміни будови внутрішньоклітинної води в печінці інтактних щурів і з карциномою Герена. Методом низькотемпературної 1Н ЯМР-спектроскопії досліджували стан води в ліофілізованій тканині печінки щурів – інтактній та враженій карциномою Герена на різних стадіях розвитку. Показано, що з розвитком пухлини зростає внесок водних поліасоціатів, розмір яких становить 3–12 нм. Встановлено, що в інтактній тканині присутні 6 типів кластерів води, які здатні розчиняти різну кількість трифтороцтової кислоти. У печінці з карциномою Герена кластери сильноасоційованої води є більш однорідними, а їх розчинювальна здатність стосовно трифтороцтової кислоти і електронодонорних молекул істотно нижча.

Одержані результати є важливими для вивчення механізмів пухлинних процесів.

Ключові слова: карцинома Герена, кластери води, сильно- і слабоасоційована вода.

Деталі: Перегляди: 1270

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

2 2015

"Biotechnologia Acta" Т. 8, № 2, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.02.091
С. 91-95, Бібліогр. 11, англ.
УДК: 612.321.6.:577.156.5

МОЛОКОЗСІДАЛЬНА ТА ПРОТЕОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ КАРПАТСЬКОГО ЕНЗИМНОГО ПРЕПАРАТУ «ГЛЄК»

А. В. Юкало

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна

Метою роботи було дослідження молокозсідальних і протеолітичних властивостей препарату «Глєк». Результати дослідження методом Сокслета показали, що препарату притаманна висока молокозсідальна активність, причому вона майже не змінюється в процесі зберігання (до двох років). Це відбувається завдяки одночасному зменшенню молокозсідальної активності під час зберігання та зменшенню вмісту води у препараті. Протеолітичну активність досліджували модифікованим методом Бенкі, а також електрофорезом у лужній системі поліакриламідного гелю. Для характеристики специфічності протеолізу було виділено електрофоретично гомогенні фракції α_S1-, β-, і -казеїнів. Специфічність розщеплення казеїнових фракцій препаратом «Глєк» порівнювали із сичужним ензимом та пепсином. У результаті встановлено, що «Глєк», сичужний ензим і пепсин активно розщеплюють κ-казеїн. Стосовно α_S1- і β-казеїнів «Глєк» показав низьку протеолітичну активність, що характерно для очищеного хімозину. Дані електрофоретичного аналізу продуктів протеолізу казеїнових фракцій підтверджують високу специфічність препарату «Глєк» стосовно κ-казеїну. Фракції α_S1- і β-казеїнів є відносно стійкими до дії цього препарату. Отримані результати свідчать, що з протеолітичних ензимів «Глєк» містить у своєму складі переважно хімозин і є високоякісним природним молокозсідальним препаратом.

Ключові слова: молокозсідальний препарат «Глєк», молокозсідальна активність, протеолітична активність, казеїнові фракції.

Деталі: Перегляди: 1209

ISSN 2410-7751 (Друкована версія)
ISSN 2410-776X (Електронна версія)

Biotechnologia Acta
Т. 8, № 2, 2015

"Biotechnologia Acta" Т. 8, № 2, 2015;
https://doi.org/10.15407/biotech8.02.084
С. 84-90, Бібліогр. 20, англ.
УДК: 577.152.34:577.151.5

ПРОБІОТИЧНІ ШТАМИ Bacillus amyloliquefaciens SUBSP. plantarum ЯК ПРОДУЦЕНТИ ПРОТЕЇНАЗ

О. В. Мацелюх, Л. А. Сафронова, Л. Д. Варбанець

Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Київ

Протеолітичні ензими пробіотичних штамів роду Bacillus, так само як антибіотики, бактеріоцини та інші гідролітичні ензими, є одним із головних чинників, які визначають їхню біологічну активність, тому метою роботи було вивчення синтезу і властивостей протеаз двох штамів – Bacillus amyloliquefaciens subsp. plantarum УКM В-5139 та УКM В-5140, що входять до складу пробіотика Ендоспорин. Культивування штамів проводили глибинним способом упродовж двох діб. На частково очищених препаратах протеаз вивчали залежність протеолітичної активності від фізико-хімічних параметрів реакційного середовища. Літичну активність визначали турбідиметричним методом. Штами Bacillus amyloliquefaciens subsp. plantarum УКM В-5139 і УКM В-5140 на другу добу культивування синтезують метало- і серинову протеазу, відповідно. Оптимальні умови їхньої активності – за температури 37–40 оС і рН 6,5–7,0. Виділені протеази здатні лізувати живі клітини Staphylococcus aureus та Candida albicans. Показано наявність у штамів B. amyloliquefaciens subsp. plantarum УКМ В-5140 та УКМ В-5139, що входять до складу пробіотика ветеринарного призначення Ендоспорин, протеаз, здатних гідролізувати нативні нерозчинні протеїни (еластин, фібрин, колаген). Ці ензими у фізіологічних умовах виявляють літичну активність стосовно дріжджів і грампозитивних бактерій та можуть бути використані у біотехнології.

Ключевые слова: Bacillus amyloliquefaciens subsp. plantarum, пробіотики, протеїнази, літична активність.

Сторінка 1 із 2