2_2010(ua)

Деталі: Перегляди: 82

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 3, № 2, 2010
С. 9-18, Бібліогр. 77, рос..
УДК 575.827:604.6:582.683.2

ТРАНСГЕННІ РОСЛИНИ РОДИНИ ХРЕСТОЦВІТИХ ЯК ПРОДУЦЕНТИ НЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ З ДОВГИМ ВУГЛЕЦЕВИМ ЛАНЦЮГОМ

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ

Розглянуто досягнення та перспективи створення й використання олійних рослин родини хрестоцвітих (ріпак Brassica napus L. var. oleifera DC., гірчиця сарептська Brassica juncea (L.) Czern., гірчиця абіссинська Brassica carinata A. Braun) для отримання ненасичених жирних кислот з довгим (С₁₈–С₂₄) вуглецевим ланцюгом дієтичного (стеаридонова, арахідонова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова, нервонова), фармацевтичного (γ-ліноленова, таксолова, піноленова) і технічного (ерукова, гондоїнова, докозадієнова) призначення.

Ключові слова: Brassica napus, Brassica juncea, Brassica carinata, мононенасичені жирні кислоти, поліненасичені жирні кислоти.

Деталі: Перегляди: 73

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 3, № 2, 2010
С. 89-95, бібл. 15, рос.
УДК 615.32.451.16 + 638.178

ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ ЕКСТРАКТУ ІЗ БДЖОЛИНОГО ПІДМОРУ

Н. Ю. Єрмакова, О. Д. Рошаль, О. П. Синчикова, Б. П. Сандомирський

Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харків
Інститут хімії при Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, Харків

Досліджено хімічний склад екстракту з бджолиного підмору (апіекстракту), проведено оптимізацію процедури екстракції, оцінено вплив умов виділення екстракту на його хімічний склад і антиоксидантну активність. Показано, що апіекстракт є цінним джерелом біологічно активних сполук — вітамінів, амінокислот та антиоксидантів і за антиокиснювальною активністю не поступається традиційним фармацевтичним препаратам аналогічної дії. Встановлено, що максимальний вихід екстракту досягається після 25-30 циклів екстракції з використанням 150 мл метанолу на 10 г сировини, причому очищення сировини і кінцевого екстракту від домішок призводить до зниження його біологічної активності і тому не є бажаним.

Ключові слова: екстракція, бджолиний підмор, апіекстракт, антиоксидантна активність.

Деталі: Перегляди: 69

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 3, № 2, 2010
С. 82 – 88, бібл. 19, рос.
УДК 636.5.082.453

ОТРИМАННЯ ХИМЕР ГЕРМІНАТИВНОЇ ЛІНІЇ ПТАХІВ

М. Т. Тагіров

Інститут птахівництва УААН, Борки, Зміївський район, Харківська область

Для одержання химер гермінативної лінії птахів використовували клітини курей, виділені з трьох джерел: бластодерми, ембріональної крові та гонад. Бластодермальні клітини виділяли зі свіжознесених яєць, клітини крові та гонад — із зародків 13-14-ї та 28-ї стадій розвитку відповідно й культивували протягом 15 діб. Уперше як агент, що пригнічує розвиток первинних зародкових клітин, застосовували бусульфан для одержання бластодермальних химер птахів. Тільки в разі використання клітин із бластодерми отримали статеві химери. Розроблений метод дозволяє одержувати химери зародкової лінії птахів на рівні 70%, а вираженість даної ознаки варіює в межах від 4 до 61%.

Ключові слова: птах, бластодермальні клітини, первинні зародкові клітини, химери, бусульфан.

Деталі: Перегляди: 114

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 3, № 2, 2010
С. 71-81, бібл. 21, укр.
УДК 577.151.4 +543.554.2 + 544.475

РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЦЕДУРИ МУЛЬТИБІОСЕНСОРНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ І ПЕСТИЦИДІВ У ДОВКІЛЛІ

О. О. Солдаткін, О. С. Павлюченко, О. Л. Кукла, В. М. Архипова, С. В. Дзядевич

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України, Київ

У роботі застосовували потенціометричний мультибіосенсор з низкою іммобілізованих ензимів та матриці іоноселективних польових транзисторів як перетворювачів біохімічного сигналу на електричний. Спочатку було перевірено інгібіторний вплив окремих токсикантів та їх сумішей на біоселективні елементи мультибіосенсора. Виходячи з отриманих результатів та використовуючи методи математичної обробки даних, запропонували нову методику мультибіосенсорного аналізу.

За цією процедурою проведено ряд експериментів із визначення токсичних речовин у водних зразках різного походження. Проведено порівняння одержаних даних із результатами стандартних традиційних методів аналізу токсичних речовин (атомної абсорбційної спектроскопії, тонкошарової хроматографії та атомно-абсорбційного аналізатора ртуті). Показано кореляцію результатів, отриманих мультибіосенсорним і традиційними методами.

Ключові слова: мультибіосенсор, іоноселективні польові транзистори, ензими, інгібіторний аналіз, пестициди, іони важких металів.

Деталі: Перегляди: 73

ISSN 1995-5537

Ж-л «Біотехнологія» Т. 3, № 2, 2010
С. 62 - 70, бібл. 35, рос.
УДК: 576.371:57.083

ВЛАСТИВОСТІ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТРОМАЛЬНИХ КЛІТИН ЗА ІНКАПСУЛЯЦІЇ В АЛЬГІНАТНІ МІКРОСФЕРИ

А. І. Правдюк, Ю. А. Петренко, Н. А. Волкова, А. Ю. Петренко

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків

Описано пристрій і визначено умови для отримання альгінатних мікросфер. Обговорюються методи оцінки життєздатності клітин у складі альгінатного гідрогелю. Встановлено, що процедура інкапсуляції не справляє істотного впливу на життєздатність мезенхімальних стромальных клітин (МСК). Показано, що після 8-денного культивування у складі альгінатних мікросфер клітини зберігають життєздатність і метаболічну активність, що, проте, супроводжується припиненням проліферації. Після вивільнення з альгінатних мікросфер МСК здатні адгезувати на поверхню культурального пластика і вступати в проліферацію. Отримані результати свідчать про біосумісність альгінатного гідрогелю як матеріалу для інкапсуляції МСК. Таким чином, МСК, інкапсульовані в альгінатні мікросфери, можуть бути використані в клітинних технологіях і тканинній інженерії.

Ключові слова: альгінат, альгінатні мікросфери, інкапсуляція, мезенхімальні стромальні клітини, культивування.